Рівненський театр ляльок

ІСТОРІЯ ТЕАТРУ

Казка – це диво, а театр ляльок – місце, де вона оживає.

Історія нашого театру ляльок розпочалась у далекому 1975 році. А днем народження стало 16 жовтня. Це день, коли Рівненським облвиконкомом було прийнято рішення про його створення. І вже за кілька тижнів Андрій Семененко, Яків Вакулінський, Тетяна Куровська та кілька їх однодумців, спустившись східцями до напівпідвального приміщення по вул. Мануїльського (нині - Студентська), 7, приступили до наведення хоч якогось порядку.
Щоправда, вже кілька років існувала трупа при обласній філармонії під керівництвом Тетяни Куровської, до якої входили Ірина Бурка, Олександр Скідан, Іван Процюк. Саме вони належать до числа перших акторів театру. Головним режисером став Андрій Семененко, директором — Яків Вакулінський, головним художником — Віталій Мельничук. Це були талановиті особистості, піонери лялькової справи на Рівненщині, десятки років в майбутньому вірою і правдою вони прослужили театру.
Андрій Семененко - учитель першого покоління акторів, яким дав їм серйозну акторську школу,неперевершений майсер сцени ,актор, режисер, педагог... Організовані ним дійства - «Посвята в актори», «Звітує творча молодь» стали доброю традицією у театр. Перший етап діяльності режисера у театрі став періодом проб і пошуків. Найважливішим для колективу нового театру стало наповнення репертуару. За перші три роки було здійснено 18 постановок, найбільш яскравими стали: М.Давидова «Мальчиш-Кибальчиш»,М.Шурінової «Дід Мороз», Г.Усача, Ю.Чаповецького «Я — Курчатко, Ти — Курчатко», С.Образцова, В.Преображенського «Великий Іван», Н.Гернет «Гусеня, Ю.Єлісєєва «Сембо».
 
 
23 грудня 1975 року відбулося відкриття першого театрального сезону в селі Межирічі Корецького району новорічним ранком та виставою „Маленька фея” у постановці артистки Тетяни Куровської.
 
 
 
 
Від управління культури театр отримав 2 автобуси, допомогу в придбанні костюмів, ляльок, декорацій. Проте колектив зустрівся з певними труднощами: трупа була не укомплектована, власного приміщення не було. Театр працював як пересувний, маршрути проходили по селах і містах Рівненської області. У 1976 році розпочалось будівництво приміщення для театру ляльок по вул.Червонармійській, 27 (сучасна — Петлюри).  
 
Нижній ряд зліва направо – Валерій Кутирьов, верхній ряд – заслужена артистка України 
Франческа Барабаш, Ася Швець, Людмила Дзьома, Сергій Петренко, Людмила Осіпчук 
 
 
Наприкінці 1976 року театр побував на першому своєму фестивалі у м.Львові.
 
перший виїзд на гастролі за межі Рівненської області
 
 
З 1979 року розпочинається другий етап діяльності театру. Театр стає стаціонарним, у „Міжнародний рік дитини” відбувається відкриття новозбудованого приміщення театру ляльок на 256 місць.
 
відкриття стаціонару
 
Створивши репертуар із майже двох десятків вистав, керівники театру все ж прагнули підвищити якість постановок. У цей час до театру запрошують здібного молодого режисера, представника ленінградської театральної школи Володимира Долгополова. Разом із художником-постановником Ніною Бобришевою вони втілюють незвичні, цікаві постановки, дивуючи не тільки глядачів, але і акторів. Саме їхня спільна робота стала золотою сторінкою в історії театру: „Блакитний песик”, „Поросятко Чок”, „Маленька Баба Яга”...
 
 
Здійснюються постановки перших вечірніх вистав для дорослих: „І-го-го”, „Ніч перед Різдвом”. Вони запам’ятались рівнянам надовго. Справжні аншлаги, пошуки зайвого квиточка стали свідченням любові рівнян до нових постановок. 
 
У червні 1980 року вперше у Рівному відбувається фестиваль театрів ляльок „Мистецтво-дітям”, у якому взяли участь лялькові колективи Львова, Луцька, Івано-Франківська та Рівного.
Директором з 1980 року стає Михайло Песчаний, заслужений працівник культури, який до цього 16 років працював керівником управління культури.
Упродовж 80-х років в театрі працюють яскраві режисери, здійснюються цікаві постановки.
 
 
Студент Рівненського інституту культури Володимир Підцерковний ставить свої перші роботи – „Дід і Журавель”, „Бука”, „Кошеня на снігу”.
 
 
А старший викладач Харківського інституту мистецтв Інтерна Кагановська разом із художником-постановником Віталієм Мельничуком — виставу для дорослих „Чортів Млин”.
На цей час припадає вихід на заслужений відпочинок Андрія Семененка.
 
 
На постановки запрошується режисер Харківського молодіжного театру, творчий експериментатор Володимир Какурін, який разом з художником-постановником Ніною Бобришевою протягом 1985-1986 років створив 4 постановки: „Подорож в країну Лукомор’я”, „Як ледар щастя шукав”, „Крок з даху”.
 
 
Віктор Климчук випускає одну з перших своїх вистав — „Мітелич і Бантик”.
В театрі з’являється обдарований випускник Ленінградського театрального інституту Сергій Брижань, який здійснює перші свої постановки „Обережно коза”, „Лошатко”, „Русалочка”, „Полісяночка” разом із неординарним художником Ніною Ольховик. Вона випускниця Львівського Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, яка потрапила до Рівненського театру у 1987 році. Саме з нею режисер створив постановки: «Ведмежатко Рімтімті», «Русалонька», «Троє поросят», „Полісяночка”.  
На базі театру здійснюють постановки дипломних робіт випускники Харківського інституту мистецтв, зокрема Анатолій Роденко. Він здивував колектив театру режисерським рівнем і був запрошений у 1988 році на посаду головного режисера. Мистецькими досягненнями режисера стали вистави: Михайло Йоффе „Казка про Івасика”, Генріх Сапгір „Лошарик”, Володимир Ліфшиць „Шукай вітра в полі”, Антуант де-сент Екзюпері „Маленький принц” та вистава для дорослих Бела Гадор, Силарт Дарбеуш „Закохані боги”. У 1989 році директором театру призначають Ярослава Мельника, відданого мистецтву фахівця, який пройшов шлях творчого зростання у мистецьких установах. 
 
 
Так перегорнулась нова сторінка в історії театру.
Мистецькими досягненнями стали вистави: „Лошарик”, ”Лісова пісня”, „Закохані боги”, „Казка про Івасика”, „Солом’яний бичок”, „Шукай вітра в полі”, „Маленький принц”.
Театр розширює географію поїздок, вперше побував за кордоном у Катовіце та Бедзін (Польща), Будапешті (Угорщина).
 
 
Визнанням високого творчого рівня колективу стали звання „Заслужений артист України”, які отримала зокрема акторка Алла Черуха у 1996 році.
 
 
Володимир Підцерковний став головним режисером театру у березні 1996 року. Впродовж майже десятиріччя було здійснено 11 постановок, найкращими стали: „Співуче порося”, „Той самий, але не той”, „Бука”, „Жили-були” та перший мюзикл на нашій сцені „Алі-Баба і розбійники” (композитор Валерій Марченко). Вершиною його творчості на нашій сцені став концерт „Актор і лялька: щоб мертве зробити живим”, присвячений 25-річчю заснування театру. 
 
 
Із 1997 року колектив очолив випускник Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка – Карого Володимир Данилюк Художня рада театру, яку він очолює, стала дійовим органом внутрішнього життя колективу. Театром започатковано фестиваль театрів ляльок „Чарівне перевесло”. На сцені театру проходять обмінні гастролі запрошених лялькових колективів з інших міст України, Білорусі, Польщі. У 2003 році директор театру Володимир Данилюк удостоєний звання „Заслужений працівник культури”, провідному майстру сцени Франчесці Барабаш у 2006 році присвоєно почесне звання «Заслужена артистка України» а Олександру Шило у 2016 році присвоєно почесне звання «Заслужений артист України». Ознакою цього періоду стало активне запрошення до співпраці відомих в Україні і близького зарубіжжя майстрів мистецтва театру ляльок. 
 
 
З Рівненським ляльковим пов’язана ціла когорта славетних імен. В театрі здійснили свої постановки відомі режисери: заслужений діяч мистецтв Володимир Долгополов, заслужений діяч мистецтв України Борис Азаров, заслужений артист України Анатолій Поляк, заслужений артист України Леонід Попов, заслужений діяч мистецтв Республіки Білорусь Віктор Климчук, народний артист України Сергій Єфремов.
 
На даний час в театрі плідно працюють режисери-постановники: Заслужений діяч мистецтв України Сергій Брижань («Різдвяна ніч» за М.Маркевичем 2001р. «Казка про Омелька» 2006р.«Думи мої,думи мої…» за віршами Т.Шевченка ,2015р.); Дмитро Нуянзін (»Буратино» за мотивами О.Толстого 2010р., «Людина із Ла Манчі» за мотивами твору Сервантеса «Дон Кіхот» 2012р., «Попелюшка» за Шарлем Перро, 2014р.) Заслужений діяч мистецтв України Ярослав Грушецький (Д.Непомняща «Мама для Мамонтенятка» 2009р., Є.Шварц «Снігова Королева» 2009р.,О.Олесь «Бабусині пригоди» 2015р.), Олександр Іноземцев («Лісова пісня» за мотивами твору Л.Українки 2008р., Г.Усач «Котигорошко» 2010 р., Уно Теодорович «Запеклі вороги» 2015р.).
 
 
Візитівкою нашого театру є робота „Різдвяна ніч” за народним ляльковим Вертепом записаним М.Маркевичем (художник-постановник Михайло Ніколаєв), вона брала участь у 10 фестивалях, з кожного з яких повернулася з нагородою: у м.Луцьку, Ужгороді, Львові, Бресті, Катовіце, Суботиці, Москві, Санкт-Петербурзі, Оренбурзі, Іматри.
 
 
З 2003 року головним художником театру працює Ніна Ольховик. Своєрідне світобачення, досконале володіння фахом і розуміння специфіки театру ляльок — усе відтворене у сценографії та ляльках художника. 
Наприкінці 2007 року за заслуги у розвитку лялькової справи в області та країн театр отримав звання «Академічний» і сучасну назву - Рівненський академічний обласний театр ляльок. Театром започатковано фестиваль театрів ляльок «Чарівне перевесло».
 
 
Сьогоднішній день театру позначений високим рівнем творчої активності. Прийшли молоді актори, з'явилися нові вистави, які зробили репертуар значно цікавішим і різноманітнішим. У театрі продовжують працювати і досвідченні майстри - ті, кого добре знають і люблять глядачі: заслужені артистки України Алла Черуха, Франческа Барабаш. Всього у складі трупи 19 артистів. За оцінками театральних критиків колектив має всі підстави вважатися театром великого творчого потенціалу і може плідно працювати в усіх напрямках сучасного мистецтва. 
 
 
 
Є таке поняття, що у театрі не працюють - йому служать.
А отже і Вам, наші вірні друзі, ми хочемо служити і надалі.
;)